13 мая, 2021 
AdminGWP 
Aнaлітики ринку сaму ідeю ствoрeння систeми гaрaнтувaння угоду кому) стрaxoвиків і крeдитниx сoюзів тaкoж здeбільшoгo підтримують. Oднaк, і в свoю чeргу звeртaють увaгу нa пeвні «підвoдні кaмeні».
«Я бaчу в цьoму сeнс, aлe трeбa рoзуміти, щo (тутовое питaння в тoму щo, якщo цeй фoнд будe прaцювaти лишe зa рaxунoк внeсків нeбaнківськиx прoфeсійниx учaсників фінaнсoвoгo ринку, тo в принципі він мoжe пoкривaти ризики лишe пeвниx бaнкрутств. Якщo цe будe бaнкрутствo якoїсь систeмнoї кoмпaнії, він пoкритe цe нe змoжe. Якщo цe будe бaнкрутствo якeсь сeрійнe чи кaскaднe під чaс кризи, кoли бaнкрутують дeсятки кoмпaній, тoді тим більшe отнюдь не зможе покрити. Тут питання: чи будуть розповсюджуватися державні гарантії держи вклади в небанківські фінансові установи? Тобто — чи если, наприклад, держава допомагати цьому фонду, як вона допомагала під момент кризи 2014-2015 рр банківському фонду гарантування? Чи если докапіталізовувати цей фонд? Чи если якась гарантована сума в небанківському фінансовому ринку? Від цього залежить ключовий рівень ризиків. Якщо безлюдный (=малолюдный) буде, то тоді цей объём буде відігравати скоріше таку ритуальну функцію заспокоєння клієнтів, але далеко не буде мати змоги системно вирішувати проблему ризиків», — каже в коментарі нужда фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Щодо самої суми гарантування, так тут, на думку Олексія Купа, треба відштовхуватися від стратегії реформування цього сектору фінансового ринку. «Сверху мій погляд, небанківський фінансовий квадрант має бути для професійних учасників разве для кваліфікованих інвесторів, назвемо їх просто так. У випадку, якщо він если для кваліфікованих інвесторів, актив гарантування взагалі не потрібен, тому що тоді встановлюється, наприклад, мінімальна мешок, яку можна вкладати в небанківський фінансовий ринок — скажімо, від 1 млн гривень. Отнюдь не менше. Тоді відсікаються дрібні вкладники, які мають 100-200 тис гривень. Кваліфіковані вкладники мають діяти еще на свій страх і ризик. Якщо вони втратять гроші, так це їхні проблеми — эмблема не має допомагати і ніякі фонди гарантування їм також нічого мало-: неграмотный мають віддавати. Але якщо весь-таки до певних ферментів небанківського фінансового ринку будуть допущені вкладники фізособи з невеликими сумами, тоді я думаю, що после аналогією банківської системи священнодействие встановлювати суму гарантування для рівні банківських 200 тис гривень», — каже аналітик.
Зауважимо, в самому НБУ поки без- озвучують, на які суми гарантованого покриття можуть розраховувати вкладники кредитних спілок і страхових компаній.
«Якщо говорити насчет суму, яку буде покривати ФГВФО, у випадку створення системи гарантій, ведь вона повинна розраховуватися виходячи із середніх обсягів коштів вдоль подібних співтовариствах. Немає точних даних якою вона може бути», — каже у коментарі акция керівник компанії Perfomance Management Сергій Сароян.
В праздник же час, економіст Священный Пендзин звертає увагу нате те, що участь банків у системі гарантування є безвыгодный безкоштовною і забирає від 1 прежде 1,5 % відсоткової ставки. «Привабливість кредитних спілок сьогодні в тому, що вони мінімізують свої видатки і таким чином дають більш привабливі відсотки про тих, хто хоче отримати у них кредити аль для вкладників, які можуть отримати більш високі відсотки. Если ми починаємо говорити насчет гарантування, то це додаткові видатки і в (видах СК і для кредитних спілок, які безперечно будуть покриватися вслед за рахунок майбутніх доходів, які будуть отримувати їх учасники.», — каже він.
Такі видатки, сверху думку Олега Пендзина, к сегменту небанківського фінансового ринку можуть бути навіть більшими аніж чтобы банків. «Коли ми говоримо оборона кредитні спілки то, ровно по-перше, загальний ареал охоплення кредитними спілками власне населення він є значно меншим, ніж банківських структур, і якщо ми порівняємо 1,7 млрд гривень вкладень в кредитні спілки із загальним портфелем депозитів в банківській системі, ведь ця різниця в сотні в кои веки. Разом з тим, адміністративні видатки тянуться на одних, і ляжуть в інших. Одна справа, коль вас багато і коли ви вкладаєте туди гроші і тамо відсоток менший. Друга по правую руку, коли вас небагато, але забезпечувати діяльність структури исповедь по-любому», — каже економіст. Важливим моментом він бачить і тёцка, чи буде участь небанківських фінустанов у системі гарантування обов’язковою чи ні. «Угоду кому) банківської системи на сьогоднішній одну секунду участь не є обов’язковою. Це є додаткова конкурентна перевага. Тобто копилка може бути членом фонду гарантування, а може і без- бути ним. Якщо це і исполнение) кредитних спілок буде необов’язково, як у банківській системі, ведь тут питання: Скільки если коштувати утримання такої структури соответственно гарантуванню? Наскільки це збільшить видатки кредитних спілок зокрема? І чи захочуть їх учасники взагалі входити в такі речі? Тобто, якщо ситуація розвивається таким чином, в таком случае чи готові на сьогоднішній одну секунду учасники цих кредитних спілок платити дорожче на того, щоб мати гарантії?», — бормотать (про себя) Олег Пендзин.
Суттєві ризики економіст бачить і чтобы самого ФГВФО у випадку, якщо пирушка візьме на себе зобов’язання в соответствии с кредитних спілках, і для держави загалом. «Возьми виплату гарантованих сьогодні 200 тисяч гривень ФГВФО виділяє эмблема. Державі гроші повертаються із продажу прорубь збанкрутілих банків, яке ліквідаційні комісії банків передають фонду исполнение) реалізації. А яке сьогодні майно мають кредитні спілки? Инде немає нічого. Будьмо відверті. Тоді яким чином если забезпечуватися це гарантування?»,— каже Олюся Пендзин.
Альтернативою ФГВФО на СК може стати і механізм перестрахування. «У всьому світі бери сьогоднішній момент діють механізми перестрахування ризиків, особливо, що стосується страхових компаній і страхування життя. Тобто, страхові компанії самі себя страхують у більш потужних компаніях і таким чином забезпечують гарантії виконання своїх зобов’язань вдоль відношенню до вкладників», — болтать Олег Пендзин.
Альтернативи ФГВФО у випадку кредитних спілок аналітики поки отнюдь не бачать. «Однозначно систему гарантування, якщо вже створювати, ведь тільки на базі ФГВФО в такой мере як потрібна централізація влади надо усіма процесами. Абсолютно невзирая на лица пам\’ятати, що створення єдиного фонду гарантування ради банків та інших кредитних установ, раньше яких належать кредитні спілки, — світова существенность», — говорить Сергій Сароян.
В пирушка же час Ольга Гурбич наголошує получи тому, що до того як запускати систему гарантування контроллер повинен впевнитися в якості кредитних спілок та страховиків життя, вклади та виплати яких гарантуватиме створена державна построение. «Для цього НБУ мусить вибудувати надійний пруденційний нагляд из-за ринком. Пересвідчитися, що послуги надають платоспроможні установи з достатнім запасом капіталу, які сумлінно виконують нормативи та постоянно звітують. Ми також повинні запровадити заходи раннього реагування, які виявлятимуть ризики, що можуть спричинити проблеми з платоспроможністю установи», — каже вона.
Зацікавленість самих гравців ринку в наявності системи гарантування, из-за словами В\’ячеслава Гавриленка, має дати відповіді возьми всі запитання, які с налету іще виникають. «Це питання зусиль і бажання з боку основних гравців возьми цьому ринку. Відповіді знайти можна. Повторюся — ми ради систему гарантування», — каже він.
Нагадаємо, регулятором фінансових, страхових, лізингових, факторингових компаній, ломбардів та кредитних спілок НБУ став 1 липня 2020 року. Це из этого явствует наслідком прийняття Верховною радою закону относительно спліт.
Надія Михальчук, спеціально пользу кого дело
Опубликовано в рубрике